Словник української мови у 20 томах

білобочка

БІЛОБО́ЧКА, и, ж.

Ссавець родини дельфінових, широко розповсюджений у морях теплого та помірного поясів.

Білобочка – одна з назв дельфіна звичайного, поширеного в усіх морях світу, численного в Чорному та Азовському морях (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. білобочка — білобо́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. білобочка — -и, ж. Ссавець сімейства дельфінів.  Великий тлумачний словник сучасної мови