білобровий
БІЛОБРО́ВИЙ, а, е.
Який має світлі брови.
З намету вийшов високий .. юнак у білому одязі.., білобровий (А. Шиян);
Не каявся [Тарас], що поводив за носа цю білоброву бестію (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)БІЛОБРО́ВИЙ, а, е.
Який має світлі брови.
З намету вийшов високий .. юнак у білому одязі.., білобровий (А. Шиян);
Не каявся [Тарас], що поводив за носа цю білоброву бестію (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)