1. Словник української мови у 20 томах

білобровий

БІЛОБРО́ВИЙ, а, е.

Який має світлі брови.

З намету вийшов високий .. юнак у білому одязі.., білобровий (А. Шиян);

Не каявся [Тарас], що поводив за носа цю білоброву бестію (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білобровий — білобро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білобровий — -а, -е. Який має світлі брови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білобровий — БІЛОБРО́ВИЙ, а, е. Який має світлі брови. З намету вийшов високий.. юнак у білому одязі.., білобровий (Шиян, Баланда, 1957, 130). Словник української мови в 11 томах