біловидий
БІЛОВИ́ДИЙ, а, е.
Який має біле обличчя; білолиций.
На ґанку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біловидий — білови́дий прикметник Орфографічний словник української мови
- біловидий — -а, -е. Який має біле обличчя; білолиций. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біловидий — БІЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має біле обличчя; білолиций. На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (Н.-Лев., III, 1956, 10). Словник української мови в 11 томах