1. Словник української мови в 11 томах

біловидий

БІЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має біле обличчя; білолиций.

На ганку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (Н.-Лев., III, 1956, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біловидий — білови́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біловидий — -а, -е. Який має біле обличчя; білолиций. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біловидий — БІЛОВИ́ДИЙ, а, е. Який має біле обличчя; білолиций. На ґанку все ще стояв щасливий Харитін, високий, тонкий, рівний станом, біловидий (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах