білобровий

білобро́вий

-а, -е.

Який має світлі брови.

Значення в інших словниках

1. білобровий — білобро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білобровий — БІЛОБРО́ВИЙ, а, е. Який має світлі брови. З намету вийшов високий .. юнак у білому одязі.., білобровий (А. Шиян); Не каявся [Тарас], що поводив за носа цю білоброву бестію (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
3. білобровий — БІЛОБРО́ВИЙ, а, е. Який має світлі брови. З намету вийшов високий.. юнак у білому одязі.., білобровий (Шиян, Баланда, 1957, 130).  Словник української мови в 11 томах