Словник української мови у 20 томах

білодушка

БІЛОДУ́ШКА, и, ж.

Хижий ссавець родини куницевих; кам'яна куниця.

Вельми пластичним видом, що пристосувався до існування поряд з людиною, є куниця кам’яна, або білодушка (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. білодушка — -и, ж. Ссавець ряду хижих звірів; кам'яна куниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови