білодушка
БІЛОДУ́ШКА, и, ж.
Хижий ссавець родини куницевих; кам'яна куниця.
Вельми пластичним видом, що пристосувався до існування поряд з людиною, є куниця кам’яна, або білодушка (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білодушка — -и, ж. Ссавець ряду хижих звірів; кам'яна куниця. Великий тлумачний словник сучасної мови