білодушка

білоду́шка

-и, ж.

Ссавець ряду хижих звірів; кам'яна куниця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білодушка — БІЛОДУ́ШКА, и, ж. Хижий ссавець родини куницевих; кам'яна куниця. Вельми пластичним видом, що пристосувався до існування поряд з людиною, є куниця кам’яна, або білодушка (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах