білоемігрант
білоемігра́нт
-а, ч., іст.
Людина, яка в перші роки Радянської влади емігрувала за кордон.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білоемігрант — білоемігра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- білоемігрант — БІЛОЕМІГРА́НТ, а, ч., іст. Людина, яка в перші роки після Жовтневого перевороту 1917 р. емігрувала за кордон. – Як же ви з такими думками і поглядами опинилися білоемігрантом у Польщі..? – відверто дивувався Юрко (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
- білоемігрант — БІ́ЛИЙ у знач. ім., перев. мн.; БІЛОГВАРДІ́ЄЦЬ, БІЛЯ́К заст. зневажл., БІЛОБАНДИ́Т заст. (той, хто воював у лавах Білої гвардії); БІЛОГВАРДІ́ЙЩИНА збірн., зневажл. Словник синонімів української мови
- білоемігрант — БІЛОЕМІГРА́НТ, а, ч. Людина, яка після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції емігрувала за кордон. Усі внутрішні вороги Радянської влади покладали великі надії на "переродження" радянської системи господарства в капіталістичну. Словник української мови в 11 томах