білоперий

БІЛОПЕ́РИЙ, а, е.

Який має біле пір'я, оперення.

Тонка білопера стріла, лунко просвистівши в холодному осінньому повітрі, вп'ялася в горло десятникові (В. Малик);

І купають птиці Білопері крила (П. Усенко);

* Образно. Дівчина дивилась на білопері хмариночки в небі (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. білоперий — білопе́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білоперий — -а, -е. Який має біле пір'я, оперення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білоперий — БІЛОПЕ́РИЙ, а, е. Який має біле пір’я, оперення. І купають птиці Білопері крила (Ус., Листя.., 1956, 71).  Словник української мови в 11 томах