білоперий — Орфографічний словник української мови

білоперий — -а, -е. Який має біле пір'я, оперення. Великий тлумачний словник сучасної мови
білоперий — БІЛОПЕ́РИЙ, а, е. Який має біле пір'я, оперення. Тонка білопера стріла, лунко просвистівши в холодному осінньому повітрі, вп'ялася в горло десятникові (В. Малик); І купають птиці Білопері крила (П. Усенко); * Образно. Дівчина дивилась на білопері хмариночки в небі (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
білоперий — БІЛОПЕ́РИЙ, а, е. Який має біле пір’я, оперення. І купають птиці Білопері крила (Ус., Листя.., 1956, 71). Словник української мови в 11 томах