білошкірий

БІЛОШКІ́РИЙ, а, е.

1. Який має дуже білу шкіру (про людину).

Лежав [юнак] горiлиць, тонкий, бiлошкiрий, i голубими мертвими очима дивився в ясне лiтнє небо (В. Малик).

2. Те саме, що бі́лий 3.

І чорношкірі, і білошкірі, і французи, і греки – всі на них [карателів] (О. Гончар);

Чорношкірі вої .. з подивом дивилися, як могутня володарка слухає схвильовану мову білошкірого чужинця (О. Бердник).

3. З білою шкірою (про рослини).

“Сатурн” – білошкірий середньоранній сорт картоплі із гарним розвитком бульб (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. білошкірий — білошкі́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білошкірий — -а, -е. Який має білу (не кольорову) шкіру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білошкірий — БІ́ЛИЙ (який має світлий колір шкіри як расову ознаку), БІЛОШКІ́РИЙ рідше. Любка вигадала носити паранджу, щоб ніхто не впізнав її, білої жінки, що.. ходить з узбеком (І. Ле); Його рідного брата лінчували білошкірі варвари. Сам Айра (Олдрідж) зазнав страшних переслідувань (Ю. Мартич).  Словник синонімів української мови
4. білошкірий — БІЛОШКІ́РИЙ, а, е. Який має білу (не кольорову) шкіру. І чорношкірі, і білошкірі, і французи, і греки — всі на них [карателів] (Гончар, Таврія.., 1957, 312).  Словник української мови в 11 томах