білченя

БІЛЧЕНЯ́, я́ти, с.

Маля білки.

В зубах вона [білка] несла маленьке білченя (О. Копиленко);

Самка народжує 4–5 білченят, яких приблизно півтора місяця вигодовує молоком (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. білченя — білченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. білченя — -яти, с. Маля білки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білченя — БІЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Маля білки. В зубах вона [білка] несла маленьке білченя (Коп., Подарунок, 1956, 89).  Словник української мови в 11 томах
4. білченя — Білченя, -няти с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у.  Словник української мови Грінченка