більшовизм
БІЛЬШОВИ́ЗМ, у, ч.
1. іст. Ідейна течія і політичний рух радикальних марксистів на початку XX ст. у Російській імперії, які мали на меті захоплення влади і встановлення диктатури пролетаріату, а в подальшому – будівництво соціалізму і комунізму.
– А я не примирюсь! Не можу! – скрикнула Марія Миколаївна, згадавши синів, яких загибель вона призвичаїлась ставити на карб більшовизмові (В. Підмогильний);
[Голова суду:] Статую Феміди, символ загальнолюдського суду, що її закопав був більшовизм, ми знову одкопуємо і ставимо на цей стіл (М. Куліш);
Російський більшовизм певною мірою виступав як спадкоємець традицій російської великодержавності (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Вияв крайнього екстремізму, ідеологічного фанатизму, політичної нетерпимості, схильності до насильства.
Більшовизм – це антипод плюралізму та демократії, повне заперечення позиції особистості (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)