більшовичка
БІЛЬШОВИ́ЧКА, и, ж., іст.
Жін. до більшови́к.
– Так ви, баришня, так би мовити, уже більшовичка? – зареготав неприємним реготом чорнявий (М. Хвильовий);
Народний комісаріат агітації і пропаганди спочатку очолював Артем, а пізніше відома більшовичка з Росії О. Коллонтай (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)