1. Словник української мови у 20 томах

більшовичка

БІЛЬШОВИ́ЧКА, и, ж., іст.

Жін. до більшови́к.

– Так ви, баришня, так би мовити, уже більшовичка? – зареготав неприємним реготом чорнявий (М. Хвильовий);

Народний комісаріат агітації і пропаганди спочатку очолював Артем, а пізніше відома більшовичка з Росії О. Коллонтай (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більшовичка — більшови́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. більшовичка — -и, іст. Жін. до більшовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. більшовичка — БІЛЬШОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до більшови́к. Жандарм узяв паспорт, і враз обличчя його змінилось — він пополотнів, тоді почервонів.. — Більшовичка!.. Держіть її!" (Смолич, І, 1958, 118). Словник української мови в 11 томах