більшовичка
більшови́чка
-и, іст.
Жін. до більшовик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- більшовичка — більшови́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- більшовичка — БІЛЬШОВИ́ЧКА, и, ж., іст. Жін. до більшови́к. – Так ви, баришня, так би мовити, уже більшовичка? – зареготав неприємним реготом чорнявий (М. Хвильовий); Народний комісаріат агітації і пропаганди спочатку очолював Артем, а пізніше відома більшовичка з Росії О. Коллонтай (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- більшовичка — БІЛЬШОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до більшови́к. Жандарм узяв паспорт, і враз обличчя його змінилось — він пополотнів, тоді почервонів.. — Більшовичка!.. Держіть її!" (Смолич, І, 1958, 118). Словник української мови в 11 томах