більшовичка
БІЛЬШОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до більшови́к.
Жандарм узяв паспорт, і враз обличчя його змінилось — він пополотнів, тоді почервонів.. — Більшовичка!.. Держіть її!" (Смолич, І, 1958, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- більшовичка — більшови́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- більшовичка — -и, іст. Жін. до більшовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- більшовичка — БІЛЬШОВИ́ЧКА, и, ж., іст. Жін. до більшови́к. – Так ви, баришня, так би мовити, уже більшовичка? – зареготав неприємним реготом чорнявий (М. Хвильовий); Народний комісаріат агітації і пропаганди спочатку очолював Артем, а пізніше відома більшовичка з Росії О. Коллонтай (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах