1. Словник української мови в 11 томах

більшовицький

БІЛЬШОВИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до більшови́к і більшови́зм.

Підпільний більшовицький комітет спішно прибув до Броварів (Довж., І, 1958, 165);

Правдиве більшовицьке слово пішло в народ, воно будило надії, піднімало дух, кликало до активного опору, до боротьби (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 34);

Більшовицька партія;

// Власт. більшовикам.

Більшовицьке ставлення до праці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більшовицький — більшови́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. більшовицький — -а, -е, іст. Прикм. до більшовик і більшовизм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. більшовицький — БІЛЬШОВИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до більшови́к і більшови́зм. Підпільний більшовицький комітет спішно прибув до Броварів (О. Довженко); Більшовицькому догматизму слід протиставити гасла свободи думки і демократії (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. більшовицький — більшови́цький: ◊ більшови́цька не́ндза → нендза Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. більшовицький — Більшови́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)