біметалічний
БІМЕТАЛІ́ЧНИЙ, а, е, спец.
Те саме, що біметале́вий.
У приладі використано термоелектричний біметалічний перетворювач теплового потоку у вигляді теплометричної оболонки (з наук. літ.);
Перспективною українською розробкою є біметалічний радіатор – алюмінієвий, але зі сталевою трубою всередині (із журн.);
Біметалічний термометр складається з двох тонких стрічок металу, наприклад мідної і залізної, котрі при нагріванні розширюються з різною інтенсивністю (з навч. літ.);
Тиск на біметалічний стандарт зріс після 1850 р. внаслідок відкриття великих родовищ золота в Каліфорнії та Австралії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)