Словник української мови у 20 томах

бімодальний

БІМОДА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Який має два максимуми.

У рамках моделі розглянуто бімодальну кутову залежність поляризації світла, розсіяного кільцями Сатурна (з наук. літ.);

Говорячи мовою математики, у Росії спостерігається бімодальний розподіл за доходами громадян, що для більшості розвинутих країн є нехарактерним (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бімодальний — бімода́льний прикметник  Орфографічний словник української мови