Словник української мови у 20 томах

біномний

БІНО́МНИЙ, а, е, мат.

Те саме, що біноміа́льний.

Значну увагу приділено наближеним формулам для обчислення біномних імовірностей (з наук. літ.);

Властивості процесу обслуговування у стаціонарному режимі розглянуто у термінах багатовимірних біномних моментів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біномний — біно́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. біномний — -а, -е. Стос. до бінома.  Великий тлумачний словник сучасної мови