біномний

БІНО́МНИЙ, а, е, мат.

Те саме, що біноміа́льний.

Значну увагу приділено наближеним формулам для обчислення біномних імовірностей (з наук. літ.);

Властивості процесу обслуговування у стаціонарному режимі розглянуто у термінах багатовимірних біномних моментів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біномний — біно́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біномний — -а, -е. Стос. до бінома. Великий тлумачний словник сучасної мови