біномний

біно́мний

-а, -е.

Стос. до бінома.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біномний — біно́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біномний — БІНО́МНИЙ, а, е, мат. Те саме, що біноміа́льний. Значну увагу приділено наближеним формулам для обчислення біномних імовірностей (з наук. літ.); Властивості процесу обслуговування у стаціонарному режимі розглянуто у термінах багатовимірних біномних моментів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах