біном
біно́м
-а, ч.
Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біном — біно́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- біном — (матем.) двочлен Словник чужослів Павло Штепа
- біном — БІНО́М, а, ч., мат. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться членами бінома; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови у 20 томах
- біном — біно́м [від бі... і ...ном (1)] матем. двочлен; ¤ Б. Ньютона – формула розвинення в ряд цілого додатного степеня двочлена. Словник іншомовних слів Мельничука
- біном — БІНО́М мат. ДВОЧЛЕ́Н мат. Біном Ньютона. Словник синонімів української мови
- біном — БІНО́М, а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови в 11 томах