біном

біно́м

-а, ч.

Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біном — біно́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біном — (матем.) двочлен Словник чужослів Павло Штепа
  3. біном — БІНО́М, а, ч., мат. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться членами бінома; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови у 20 томах
  4. біном — біно́м [від бі... і ...ном (1)] матем. двочлен; ¤ Б. Ньютона – формула розвинення в ряд цілого додатного степеня двочлена. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. біном — БІНО́М мат. ДВОЧЛЕ́Н мат. Біном Ньютона. Словник синонімів української мови
  6. біном — БІНО́М, а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови в 11 томах