бінокулярний
бінокуля́рний
-а, -е.
Двоокий; який стосується обох очей.
Бінокулярна стрільба — прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного пристрою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бінокулярний — бінокуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- бінокулярний — Двоочний Словник чужослів Павло Штепа
- бінокулярний — БІНОКУЛЯ́РНИЙ, а, е, фіз. Який має відношення до обох очей; двоокий. Розроблено новий комплексний метод для оцінки стану бінокулярного зору (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бінокулярний — бінокуля́рний (франц. binoculaire) двоокий; ¤ б. зір – бачення двома очима. Словник іншомовних слів Мельничука