бінокулярний

бінокуля́рний

-а, -е.

Двоокий; який стосується обох очей.

Бінокулярна стрільба — прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного пристрою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бінокулярний — бінокуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бінокулярний — Двоочний Словник чужослів Павло Штепа
  3. бінокулярний — БІНОКУЛЯ́РНИЙ, а, е, фіз. Який має відношення до обох очей; двоокий. Розроблено новий комплексний метод для оцінки стану бінокулярного зору (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бінокулярний — бінокуля́рний (франц. binoculaire) двоокий; ¤ б. зір – бачення двома очима. Словник іншомовних слів Мельничука