1. Словник української мови у 20 томах

бінокулярний

БІНОКУЛЯ́РНИЙ, а, е, фіз.

Який має відношення до обох очей; двоокий.

Розроблено новий комплексний метод для оцінки стану бінокулярного зору (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бінокулярний — бінокуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бінокулярний — -а, -е. Двоокий; який стосується обох очей. Бінокулярна стрільба — прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного пристрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бінокулярний — Двоочний Словник чужослів Павло Штепа
  4. бінокулярний — бінокуля́рний (франц. binoculaire) двоокий; ¤ б. зір – бачення двома очима. Словник іншомовних слів Мельничука