бінокулярний

бінокуля́рний

(франц. binoculaire)

двоокий;

¤ б. зір – бачення двома очима.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бінокулярний — бінокуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бінокулярний — -а, -е. Двоокий; який стосується обох очей. Бінокулярна стрільба — прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного пристрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бінокулярний — Двоочний Словник чужослів Павло Штепа
  4. бінокулярний — БІНОКУЛЯ́РНИЙ, а, е, фіз. Який має відношення до обох очей; двоокий. Розроблено новий комплексний метод для оцінки стану бінокулярного зору (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах