бінокулярний
бінокуля́рний
(франц. binoculaire)
двоокий;
¤ б. зір – бачення двома очима.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бінокулярний — бінокуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- бінокулярний — -а, -е. Двоокий; який стосується обох очей. Бінокулярна стрільба — прицілювання і стрільба з обома відкритими очима за допомогою бінокулярного пристрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бінокулярний — Двоочний Словник чужослів Павло Штепа
- бінокулярний — БІНОКУЛЯ́РНИЙ, а, е, фіз. Який має відношення до обох очей; двоокий. Розроблено новий комплексний метод для оцінки стану бінокулярного зору (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах