біном
біно́м
[від бі... і ...ном (1)]
матем. двочлен;
¤ Б. Ньютона – формула розвинення в ряд цілого додатного степеня двочлена.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біном — біно́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- біном — -а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біном — (матем.) двочлен Словник чужослів Павло Штепа
- біном — БІНО́М, а, ч., мат. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться членами бінома; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови у 20 томах
- біном — БІНО́М мат. ДВОЧЛЕ́Н мат. Біном Ньютона. Словник синонімів української мови
- біном — БІНО́М, а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови в 11 томах