біном

біно́м

[від бі... і ...ном (1)]

матем. двочлен;

¤ Б. Ньютона – формула розвинення в ряд цілого додатного степеня двочлена.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біном — біно́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біном — БІНО́М, а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови в 11 томах
  3. біном — БІНО́М, а, ч., мат. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться членами бінома; двочлен. Біном Ньютона. Словник української мови у 20 томах
  4. біном — -а, ч. Сума або різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. Біном Ньютона. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. біном — (матем.) двочлен Словник чужослів Павло Штепа
  6. біном — БІНО́М мат. ДВОЧЛЕ́Н мат. Біном Ньютона. Словник синонімів української мови