бінокуляр
бінокуля́р
-а, ч.
Оптичний прилад (лупа, мікроскоп і т. ін.), що має окуляри для обох очей, або частина такого приладу, що являє собою два окуляри.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бінокуляр — БІНОКУЛЯ́Р, а, ч., фіз. Оптичний прилад (лупа, мікроскоп і т. ін.) з окулярами для обох очей, признач. для отримання стереоскопічного рельєфного зображення. Дивишся в лупу, бінокуляр, мікроскоп, робиш безліч вимірів усіх частин рослини – від корінця до квітки (із журн.). Словник української мови у 20 томах