біогеоценоз
БІОГЕОЦЕНО́З, у, ч., екол.
Взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і енергії.
Біогеоценоз є основною коміркою, в якій відбуваються всі процеси, що в кінцевому результаті визначають величезну геохімічну (в глобальному масштабі) і космічну роль біосфери (з наук. літ.);
Сукупність популяцій істот різних видів разом з певною ділянкою планети, де здійснюється повний кругообіг речовин, називається біогеоценозом (з наук.-попул. літ.);
Біогеоценози – це своєрідні, цілком автоматизовані системи біологічних машин, що виникли в процесі еволюції і працюють на енергії Сонця (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)