біоміцин
БІОМІЦИ́Н, у, ч., фарм.
Лікувальний препарат ряду антибіотиків.
Застосовуючи після операції пеніцилін, стрептоміцин, біоміцин, вдається запобігти запальному процесові в рані (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)БІОМІЦИ́Н, у, ч., фарм.
Лікувальний препарат ряду антибіотиків.
Застосовуючи після операції пеніцилін, стрептоміцин, біоміцин, вдається запобігти запальному процесові в рані (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)