біоміцин

БІОМІЦИ́Н, у, ч. Лікувальний препарат — антибіотик.

Застосовуючи після операції пеніцилін, стрептоміцин, біоміцин, вдається запобігти запальному процесові в рані (Наука.., 3, 1957, 14).

Значення в інших словниках

1. біоміцин — біоміци́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. біоміцин — -у, ч. Лікарський препарат – антибіотик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біоміцин — БІОМІЦИ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний препарат ряду антибіотиків. Застосовуючи після операції пеніцилін, стрептоміцин, біоміцин, вдається запобігти запальному процесові в рані (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. біоміцин — біоміци́н вул. дешеве вино марки “Біле міцне” (Лучук) (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. біоміцин — (-у) ч.; крим., мол. Вино "Біле міцне" і йому подібне. [Руслан:] Чого б це ми раптом забули "біоміцин"! Уся молодість... (В. Діброва, Поетика застілля); Бо стояла епоха "біоміцину". "Плодоягідне" лише починалося (Б. Жолдак, Антиклімакс). БСРЖ, 62; ПСУМС, 6; ЯБМ, 1, 85.  Словник жарґонної лексики української мови
6. біоміцин — біоміци́н (від біо... і ...міцин) те саме, що й ауреоміцин.  Словник іншомовних слів Мельничука