біонавігація
БІОНАВІГА́ЦІЯ, ї, ж., біол.
Здатність тварин визначати правильний напрямок руху при регулярних сезонних міграціях.
Крім птахів, вражаюча здатність до біонавігації притаманна і деяким ссавцям, які здійснюють далекі сезонні кочування (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)