Словник української мови у 20 томах

біонт

БІО́НТ, а, ч., біол.

Окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання у певному середовищі.

Біонтами вважаються живі організми – об'єкти довкілля, що проявляють ознаки життя (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біонт — біо́нт 1 іменник чоловічого роду, істота про тварину біо́нт 2 іменник чоловічого роду про рослину  Орфографічний словник української мови
  2. біонт — -а, ч. Індивідуум, який пристосувався в процесі еволюції до життя у певному середовищі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біонт — біо́нт [від грец. βιών (βιόντος) – той, що живе] окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до прояживання в певному середовищі (біотопі).  Словник іншомовних слів Мельничука