Словник української мови у 20 томах

біопласт

БІОПЛА́СТ, у, ч., спец.

Одержаний з білка крові штучний матеріал, який використовується для заміщення ушкоджених тканин, склеювання зламаних кісток і т. ін.

У разі невдалого проколу біопласт відторгається повільніше, ніж сталь (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біопласт — біопла́ст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. біопласт — -у, ч. Штучний матеріал, який одержаний з білка крові та служить для заміщення ушкоджених тканин, склеювання зламаних кісток і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови