біопласт
БІОПЛА́СТ, у, ч., спец.
Одержаний з білка крові штучний матеріал, який використовується для заміщення ушкоджених тканин, склеювання зламаних кісток і т. ін.
У разі невдалого проколу біопласт відторгається повільніше, ніж сталь (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me