біотехнологія
БІОТЕХНОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Напрям у науці й виробництві, який характеризується інтегрованим застосуванням біохімії та мікробіології з метою використання потенціалу мікроорганізмів, культур, клітин і тканин.
Найбільшу популярність на сучасному ринку мають виробники, котрі спеціалізуються на розробці принципово нових продуктів на основі біотехнології (з наук.-попул. літ.);
Витоки біотехнології лежать у першій хлібині і глечику кислого молока (із журн.).
2. Сукупність технологічних операцій для обробки або переробки певного матеріалу, виготовлення конкретної продукції, проведення наукового дослідження із застосуванням методів біохімії та мікробіології.
Планується проведення дослідних робіт щодо вдосконалення біотехнологій культивування та переробки молюсків (з наук. літ.);
Світ мікроорганізмів – немовби дволикий Янус: з одного боку, без нього неможливі нормальне функціонування біосфери і розвиток біотехнологій, з другого, – це небезпечний ворог людства (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)