біоіндикатори
БІОІНДИКА́ТОРИ, ів, мн. (одн. біоіндика́тор, а, ч.), біол.
Організми, наявність, кількість та інтенсивність розвитку яких є показником певних природних процесів або умов довкілля.
У спостереженні за змінами в навколишньому середовищі важливу роль відіграють біоіндикатори – тварини й рослини, що особливо чутливі до стану довкілля (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)