Словник української мови у 20 томах

біоіндикація

БІОІНДИКА́ЦІЯ, ї, ж., біол.

Оцінка якості довкілля та його окремих характеристик за станом біоти в природних умовах.

В умовах вкрай напруженого екологічного стану переважної більшості водойм України гостро постає проблема їх біоіндикації та екологічного оздоровлення (з наук. літ.);

Юний дослідник шляхом біоіндикації виявив у ґрунтових водах дендропарку “Олександрія” нафтопродукти та шестивалентний хром (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біоіндикація — -ї, ж. Метод виявлення антропогенних навантажень.  Великий тлумачний словник сучасної мови