біт
БІТ¹, а, ч., інформ.
1. Одиниця вимірювання кількості інформації та об'єму пам'яті комп'ютера.
Біт є надто дрібною, а отже, і незручною одиницею виміру великих обсягів інформації (з навч. літ.).
2. Елемент кодового набору.
Біт модифікації;
Стартовий біт.
БІТ², у, ч.
1. Спосіб акцентування, що виражається в чергуванні однаково підкреслених ударів у джазовій музиці.
Як правило, регулярному, строго організованому біту протиставляється вільніша і гнучкіша ритміка (з наук.-попул. літ.).
2. Ритмічна інтенсивність виконання, вказівка на велику чи малу інтенсивність свінгу у музичному творі.
Жорсткий біт (з наук.-попул. літ.).
3. Те саме, що біт-му́зика.
Хлопці грають щось схоже на мелодійний біт із джаз-роковими вставками (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)