бітуми
БІ́ТУМИ, ів, мн. (одн. бі́тум, у, ч.).
Загальна назва різноманітних (природних чи штучних) вуглеводневих смолистих в'яжучих речовин.
У природі трапляються бітуми в газоподібному, рідкому і твердому станах (з наук. літ.);
Лава вулканна нестерпного бітуму. Бурхає полум'я. Валує дим (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)