Значення в інших словниках
-
бітуми —
Битумы — bitumens — Bitumen — 1) Мінеральні комплекси (горючі органічні речовини), що складаються з вуглеводнів, утворилися з білкових і жирових речовин нижчих організмів.
Гірничий енциклопедичний словник
-
бітуми —
-ів, мн. Загальна назва природних речовин, що складаються з Карбону, Гідрогену, Оксигену, Нітрогену та Сульфуру і розчиняються в органічних рідинах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бітуми —
БІ́ТУМИ, ів, мн. (одн. бі́тум, у, ч.). Загальна назва різноманітних (природних чи штучних) вуглеводневих смолистих в'яжучих речовин. У природі трапляються бітуми в газоподібному, рідкому і твердому станах (з наук. літ.); Лава вулканна нестерпного бітуму. Бурхає полум'я. Валує дим (І. Драч).
Словник української мови у 20 томах
-
бітуми —
бі́туми (від лат. bitumen – смола) природні (нафта, озокерит, асфальт) і штучно одержані (продукти переробки нафти й кам’яного вугілля) тверді пластичні або в’язкі суміші вуглеводнів і їхніх похідних.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бітуми —
Мінеральні речовини органічного походження, суміш високомолекулярних вуглеводнів; до б. належать: нафта, природний газ, асфальт, озокерит; отримують штучно (напр., вугільні смоли, пак).
Універсальний словник-енциклопедія
-
бітуми —
БІ́ТУМИ, ів,мн. (одн. бі́тум, у, ч.). Назва різноманітних вуглеводневих смолистих в’яжучих речовин. В природі зустрічаються бітуми в газоподібному, рідкому і твердому станах (Нафта.., 1951, 6).
Словник української мови в 11 томах