біцикл

БІЦИ́КЛ, а, ч.

1. Старий тип велосипеда без поперечини з великим переднім і малим заднім колесами.

На вулиці задзвонив біцикл (із журн.).

2. розм. Велосипед.

Навіщо вигадувати біцикл? (із журн.).

Значення в інших словниках

1. біцикл — Біци́кл: Бі́цикл: — велосипед [2;23;51;XI]  Словник з творів Івана Франка
2. біцикл — біци́кл іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. біцикл — біци́кл (біци́кль, бици́кєль) 1. велосипед (ст)||двоколесо, ровер 2. мотоцикл; мопед (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. біцикл — Старовинний тип велосипеда без поперечини з дуже вел. переднім і малим заднім колесом.  Універсальний словник-енциклопедія