вабкий

ВАБКИ́Й, а́, е́, діал.

Який вабить, приваблює.

Він на Олімпі був в пошані За серце світле, Правди повне, І не дававсь вабкій омані, І не встрявав ні в що гріховне (І. Огієнко);

// Який легко приваблюється.

– Вони там уже животи чересами до хребтів попідтягали. Ти обіцяй, обіцяй. Голодна людина вабка на обіцянки (Ю. Мушкетик);

// Який охоче береться до чого-небудь; охочий.

До роботи я вабка була; горіла вона у мене в руках (О. Кониський).

Значення в інших словниках

1. вабкий — вабки́й прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. вабкий — -а, -е. Якого легко привабити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вабкий — ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм.  Словник синонімів української мови
4. вабкий — ВАБКИ́Й, а́, е́, діал. Який легко приваблюється; // Який охоче береться до чого-небудь. Вабкий до роботи.  Словник української мови в 11 томах
5. вабкий — Вабкий, -а, -е Легко приманиваемый. Уманець. III. 172.  Словник української мови Грінченка