вабний
ВА́БНИ́Й, ва́бна́, ва́бне́.
Те саме, що вабли́вий.
Пахло духами вабних далей (А. Головко);
Невже таким пам'ятним є погляд його вабних очей, що не можна забути? (А. Хижняк);
– Пішли звідси! – сказала [Галя] хрипкою скоромовкою і погасила погляд, щоб не розчинитись у тих його неймовірно вабних очах (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)