ваговий
ВАГОВИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до ваги (див. вага́¹ 1–5).
Літра (лібра, фунт) – головна вагова одиниця римської, пізніше візантійської, монетно-вагової системи (дорівнює 327,45
г) (з наук. літ.);
Оскільки кістки і м'язи в космосі не мають вагового навантаження, рухова активність набуває нових рис (з навч. літ.);
// Признач. для зважування чого-небудь.
Флорина і Михайло підійшли до вагової будки (С. Чорнобривець);
// у знач. ім. вагова́, во́ї, ж. Приміщення, в якому зважують що-небудь.
Товсті кам'яні стіни вагової і зовні, й зсередини були густо вкриті чорною кіптявою (Григір Тютюнник);
// Який підлягає зважуванню (при реалізації, продажу і т. ін.).
Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300
г) і ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (з наук.-попул. літ.).
2. Стос. до ваг.
Вагова платформа;
Вагове обладнання.
Словник української мови (СУМ-20)