ваговий

ВАГОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до ваги (див. вага́¹ 1–5).

Літра (лібра, фунт) – головна вагова одиниця римської, пізніше візантійської, монетно-вагової системи (дорівнює 327,45

г) (з наук. літ.);

Оскільки кістки і м'язи в космосі не мають вагового навантаження, рухова активність набуває нових рис (з навч. літ.);

// Признач. для зважування чого-небудь.

Флорина і Михайло підійшли до вагової будки (С. Чорнобривець);

// у знач. ім. вагова́, во́ї, ж. Приміщення, в якому зважують що-небудь.

Товсті кам'яні стіни вагової і зовні, й зсередини були густо вкриті чорною кіптявою (Григір Тютюнник);

// Який підлягає зважуванню (при реалізації, продажу і т. ін.).

Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300

г) і ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (з наук.-попул. літ.).

2. Стос. до ваг.

Вагова платформа;

Вагове обладнання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ваговий — вагови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ваговий — [ваговий] м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і Орфоепічний словник української мови
  3. ваговий — -а, -е. 1》 Прикм. до вага 1). Вагова категорія. || Який підлягає зважуванню (в разі продажу і т. ін.). Ваговий коефіцієнт — числовий коефіцієнт, що відображає значимість, відносну важливість данного чинника. 2》 Стос. до ваги (у 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ваговий — ВАГОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до вага́ 1. Вагова категорія; // Який підлягає зважуванню (при продажу і т. ін.). Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300 г) І ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (Укр. страви, 1957, 343). 2. Стос. до ваги (в 5 знач.). Словник української мови в 11 томах
  5. ваговий — Ваговий, -а, -е 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Мкр. II. 31. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Рудч. Чп. 169. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ. Чуб. VII. 404. Словник української мови Грінченка