ваговоз
ВАГОВО́З, ВАГОВІ́З, во́за, ч.
1. Порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігу.
Коні були хороші, але все ваговози (Л. Смілянський);
// Кінь такої породи.
Зовні кінь був нічого собі, ваговоз (А. Михайленко).
2. Транспортний засіб для перевезення великих вантажів.
Все частіш доводилося об'їздити або зустрічати ваговози, різні машини, групки людей (М. Трублаїні);
По розбитому ваговозами грейдеру, пірнаючи в глибоких маслянисто-чорних коліях, уперто пробивається кудись маленький, по самий брезент забризканий грязюкою газик (О. Гончар);
Транспортування машин здiйснюється власним ходом, на буксирi, вантажних автомобiлях, причепах-ваговозах, залiзничним, водним i повiтряним транспортом (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)